Президія Вченої ради Українського географічного товариства з глибоким сумом сповіщає, що надвечір 20 жовтня 2023 року на 85 році життя назавжди нас полишив Віце-президент та Почесний член Українського географічного товариства, відомий вчений, освітянин, завідувач кафедри економічної та соціальної географії і туризму Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, доктор географічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, глибокошанований усією нашою географічною спільнотою Олександр Григорович Топчієв.

Олександр Григорович народився 22 липня 1939 року на Луганщині, у селищі шахти 7-біс (нині м.Антрацит). Дитячі та юнацькі літа провів там же у селищі Михайлівка. Після закінчення з медаллю середньої школи здобув географічну освіту у Львівському державному університеті імені Івана Франка, одержав диплом з відзнакою, за спеціальністю «економічна географія».

Трудову діяльність розпочав на посаді молодшого наукового співробітника факультетської лабораторії якісної оцінки земель. Працював під керівництвом професорів І.М. Гоголєва, К.І. Геренчука, разом з іншими відомими вченими, що значною мірою визначило світобачення молодого вченого. Проводив різноманітні польові дослідження, займався вивченням ґрунтово-геохімічних процесів, розробленням наукових засад створення та ведення земельного кадастру. У 1966 році захистив кандидатську дисертацію «Основи методики земельного кадастру гірських районів (на прикладі Українських Карпат)», був запрошений на викладацьку роботу – асистент, доцент кафедри фізичної географії, якою завідував на той час проф. К.І. Геренчук.

Восени 1969 року, прийнявши пропозицію Одеського державного університету, Олександр Григорович повертається до діяльності у сфері економічної, соціальної географії – доцент, професор, завідувач відповідної кафедри, декан геолого-географічного факультету, проректор університету з наукової роботи. Близько двадцяти років також викладав, завідував кафедрою в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, неодноразово читав курси лекцій у зарубіжних університетах.

У період новітнього становлення Української державності Олександр Григорович був обраний депутатом Одеської обласної ради, працював першим заступником голови Одеського облвиконкому з питань соціально-економічної політики, не залишаючи при цьому викладацьку та наукову роботу. Під керівництвом та за участі О.Г. Топчієва було розроблено низку документів, особливо важливих для розвитку держави, регіону, зокрема Концепцію соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я, довгострокові стратегії та програми, просторові плани розвитку м.Одеси та регіону. Він був активним учасником діяльності комісій, робочих груп, утворених Президентом України, Урядом з питань державної регіональної політики, адміністративно-територіального устрою, членом Координаційної ради з підготовки та видання Національного атласу України, редколегії унікальної тритомної Географічної енциклопедії України, виданої у 1989-1993 роках, численних національних доповідей, інших фундаментальних робіт.

У своїх наукових пошуках, викладацькій, громадській та державній діяльності Олександр Григорович незмінно сповідував системність, тісно поєднував природничу, суспільну, політичну та інші складові географії, невтомно утверджував саме такий підхід в нашій науці та відповідній практиці. На це була спрямована і його докторська дисертація «Моделі просторової організації географічних комплексів і систем», яка була успішно захищена у квітні 1979 року.

Серед основних напрямів його наукової роботи і в подальшому були проблеми теоретичної та математичної географії, комплексних географічних досліджень, геоінформаційних систем, сталого розвитку, регіоналістики, геоекології, екологічної безпеки, інтегрованого менеджменту, просторового планування, соціально-економічного картографування, формування та функціонування єврорегіонів, приморських регіонів, інші актуальні, як у суто науковому, фундаментальному, так і у прикладному відношенні проблеми.

Олександр Григорович в різний час входив до складу двох комісій Міжнародного географічного союзу – з математичних методів у географії та з морської географії, багато років активно, конструктивно, практично до останнього подиху, працював у складі Вченої ради Українського географічного товариства, її Президії, неодноразово обирався Віце-президентом Товариства.

У науковому доробку Олександра Григоровича більш як 500 наукових, науково-методичних і науково-публіцистичних праць, серед яких 30 монографій, підручників, навчальних посібників, які високо поціновані фаховим середовищем, він очолював чи був членом кількох спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій, редакційних колегій Українського географічного журналу, інших наукових часописів. Особливою його гордістю були вихованці, підготовлені чи підтримані ним доктори та кандидати наук, тисячі випускників геофаку.

Олександр Григорович був всебічно освіченою, творчою, цілісною особистістю, мудрою, доброю, порядною людиною, він послідовно сповідував чітку наукову, життєву позицію і при цьому завжди з повагою дослухався до думки інших, незмінно був новатором, системно мислячим вченим, всебічно вивчав, аналізував широке коло проблем, щиро дбав про майбутнє України, географії, підтримував молодь, був гідним прикладом для усіх.
Збереження та подальший розвиток наукового спадку Олександра Григоровича має стати справою честі нинішнього та наступних поколінь українських географів.

Світла, добра пам’ять про Олександра Григоровича Топчієва назавжди залишиться з нами, в думках усіх, хто його знав, мав можливість працювати, спілкуватися з ним.

Висловлюємо щире співчуття родині, близьким, друзям, колективу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, особливо його геолого-географічного факультету, усім колегам Олександра Григоровича.

Президія Вченої ради
Українського географічного товариства